Методична робота
2012 р. - учасник районного семінару вчителів математики у Яринівській ЗОШ.
08 листопада 2013 р. - учасник школи конкурентноспроможного вчителя фахівця з математики в Полянській ЗОШ.
29 листопада 2013 р. - учасник районного семінару-практикуму вчителів математики у Моквинському НВК.14 листопада 2014 р. - учасник районного семінару-практикуму вчителів інформатики в Полянській ЗОШ.
23 квітня 2015 р. - учасник школи становлення конкурентоспроможного педагога-фахівця з математики в Балашівському НВК
15 квітня 2015 р. - учасник школи становлення конкурентноспроможного учителя інформатики в Малинській ЗОШ
У житті кожної людини, яка свого часу була учнем, помітну роль відігравав
класний керівник. Упродовж багатьох років шкільництва педагог-вихователь стояв
найближче до джерел духовного становлення учнів. "У вихованні, — писав
К.Д. Ушинський, — все повинно базуватися на особі вихователя, тому що виховна
сила виливається тільки з живого джерела людської особистості. Ніякі статути і
програми, ніякий штучний організм закладу, хоч би як хитро він був придуманий,
не може замінити особистості в справі виховання".
Провідну роль професійного вихователя у духовному становленні юної
особистості завжди підкреслював В.О. Сухомлинський. "Вихователь, — писав
він, — це особа, яка за дорученням народу мас повсякденний доступ до
найдорожчого народного багатства — душі, розуму, почуттів дітей, підлітків і
юнаків. Перед ним, з одного боку, моральні цінності, створені, вистраждані
протягом століть, з другого — багатство народу, його майбутнє, його надія —
молоде покоління. Вихователь творить найбільше багатство суспільства — людину".
Тому класними керівниками призначають найбільш досвідчених учителів. Як
правило, кожен класний керівник вважає доцільним працювати з одним дитячим
колективом упродовж тривалого часу (5—7 років).
Завдання і зміст виховання всебічно розвиненої особистості визначають
функції класного керівника:
• забезпечувати оптимальні умови для всебічного гармонійного розвитку
вихованців;
• у співпраці з батьками, вчителями, які працюють з учнями певного класу,
дитячими громадськими організаціями проводити цілеспрямовану роботу зі
здійснення завдань національного виховання школярів у процесі
навчально-виховної роботи в школі та за її межами;
• систематично вивчати індивідуальні анатомо-фізіологічні і
соціально-психологічні особливості розвитку учнів свого класу; давати
рекомендації вчителям-вихователям, які працюють з учнями цього класу, батькам
та іншим педагогам щодо необхідності врахування індивідуальних і вікових
особливостей розвитку кожного вихованця у процесі індивідуальної, групової та колективної
роботи;
• здійснювати організацію і виховання первинного учнівського колективу;
всебічно вивчати динаміку розвитку колективу; розвивати спілкування в колективі
на рівні вимог принципу демократичного співробітництва; координувати діяльність
з колективом учителів, які працюють у цьому класі;
• проводити виховні та організаційні заходи зі створення оптимальних умов,
які сприяли б зміцненню і збереженню здоров'я учнів;
• здійснювати організаційно-виховну роботу з учнями, вчителями та батьками
учнів, спрямовану на формування у школярів старанності і дисциплінованості у
процесі навчальної діяльності з урахуванням їхніх розумових можливостей;
• організовувати позакласну виховну роботу з учнями, сприяти залученню
вихованців до участі в діяльності позашкільних дитячих виховних закладів;
цікавитись участю школярів у діяльності дитячих громадських організацій;
• проводити цілеспрямовану організаційно-педагогічну роботу з батьками;
забезпечувати системність у формуванні психолого-педагогічної культури батьків;
• домагатись єдності вимог до вихованців з боку школи і сім'ї; підтримувати
зв'язок з вихователями груп продовженого дня, керівниками гуртків, студій,
спортивних секцій, дитячими громадськими організаціями;
• вести нормативну документацію класу, подавати керівництву школи відомості
про успішність, розвиток і вихованість учнів; стежити за станом ведення учнями
щоденників.
У межах функцій діяльності класного керівника визначаються його конкретні
обов'язки з урахуванням низки суб'єктивних і об'єктивних чинників.
Окрім функціональних обов'язків класний керівник має право: відвідувати
уроки всіх учителів у своєму класі; запрошувати до школи батьків учнів класу
або їх опікунів; виступати з клопотаннями перед дирекцією навчально-виховного
закладу про заохочення або покарання учнів свого класу. Схематично це зображено
на рисунку
Діяльність класного керівника носить творчий характер і не може
обмежуватися якимись рамками. Можна вести мову лише про різноманітність форм
виховної роботи.
З погляду рівня спілкування визначають індивідуальну, групову і фронтальну
форми роботи. Вибір тієї чи іншої форми виховної роботи зумовлюється різними
факторами: завданнями виховання, рівнем розвитку первинного колективу,
індивідуальними особливостями розвитку школярів, об'єктивними обставинами,
конкретними педагогічними ситуаціями та ін.
З погляду використання джерел і засобів виховного впливу на школярів
виділяють: словесні форми (збори, доповіді, бесіди, диспути, конференції,
зустрічі, усні журнали та ін.); практичні форми (походи, екскурсії,
спартакіади, олімпіади, конкурси, суспільно корисна праця та ін.); наочні форми
(діяльність шкільних музеїв, виставок, тематичні стенди та ін.). Але всі форми
виховної роботи класного керівника взаємопов'язані, доповнюють і збагачують
одна одну. Є види роботи, в яких використовуються і словесні, і практичні, і
наочні форми, тобто має місце діалектична інтеграція. Зразком такої інтеграції
є, наприклад, колективні творчі справи (КТС). Провідним функціональним
обов'язком класного керівника є вивчення учнів і координація на цій основі
роботи вчителів, які працюють з вихованцями. Вчитель-вихователь повинен добре
володіти методами вивчення учнів і дитячих колективів.
Процес вивчення вихованців має відбуватися з дотриманням таких правил:
• вивчення має бути спрямоване на виявлення особливостей процесу фізичного,
психічного і соціального розвитку вихованця;
• дослідження процесів розвитку школярів має тривати впродовж усіх років
навчання;
• діагностика має виявляти не лише рівень розвитку конкретної особистості,
але і проектуватися, за висловом Л.С. Виготського, з урахуванням "зони
найближчого розвитку";
• рівень розвитку особистості має бути описаний як змістовна характеристика
її відповідної діяльності, а процес розвитку розглядатися як зміна якісних
своєрідних етапів розвитку цієї діяльності;
• вивчення школярів важливе не саме по собі; воно завжди має бути
спрямоване на розв'язання конкретних педагогічних задач;
• вихователь у процесі вивчення учнів має керуватися принципом
педагогічного оптимізму щодо їхнього розвитку та соціально-психологічного
зростання;
• прагнення дотримання комплексності у вивченні учнів, охоплювати всі
сторони їхнього фізичного, психічного і соціального розвитку;
• застосування методів і методик вивчення учнів і шкільних колективів має
відповідати віковим можливостям дітей;
• дослідження соціально-психічного розвитку, як правило, має відбуватися у
природних умовах навчально-виховного процесу;
• діагностикою мають бути охоплені всі учні; вона має проводитися
систематично;
• вивчення учнів поєднується з виховним впливом на них.
Вивчаючи учнів, слід акцентувати увагу на позитивних, а не на негативних
рисах характеру та особливостях поведінки.
Немає коментарів:
Дописати коментар